Обухівська міська рада

 Меню
CLOSE

Новини ГУ ДПС у Київській області

Share on facebook
Share on telegram
Share on google
Share on linkedin
Share on twitter
Share on email
Share on print

Стаціонарні джерела забруднення атмосфери

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення – п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тон за рік – п. 240.7 ст. 240 ПКУ.

Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти – п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Законом України №2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого:

– СГ, об’єкт якого належить до другої або третьої групи – обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

– СГ, об’єкт якого належить до першої групи, СГ, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (част.6 ст.11 Закону №2707-ХІІ).

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (част.7 ст.11 Закону №2707).

Підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів – п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів п. 250.12 ст. 250 ПКУ.

ГУ ДПС у Київській області

Порядок дій фізичної особи при зміні даних, що вносяться до облікової картки ФО – платника податків

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п.1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до податкових органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).

Фізична особа подає Заяву за ф.№ 5ДР особисто, або через представника, до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто, або через представника до будь-якого податкового органу.

Якщо Заява за ф. №5ДР подається через представника,то необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену нотаріально, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документу, який посвідчує особу, а також інших документів, що підтверджують зміни даних (пп. 2, 3 розд. IХ Положення № 822).

Якщо у документах, які посвідчують особу, інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи відсутня, або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, то особа пред’являє:

– довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
– довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
– довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, або переселилися з неї (за наявності таких документів) (пп. 3 п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом 3-ох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф.№5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).

У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до 5-ти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у заяві за ф. № 5ДР, фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, який засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

ГУ ДПС у Київській області

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше подається за 2020 рік до 01 жовтня 2021 року

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, зокрема, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення) – п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Повідомлення вперше подається за 2020 рік до 01 жовтня 2021 року.

Повідомлення подається ДПС, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Форма Повідомлення та Порядок складання Повідомлення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839, який набрав чинності 19.03.2021 року.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що Повідомлення подається платниками податків до контролюючого органу засобами електронного кабінету в електронній формі із дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06. 2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

Повідомлення формується із застосуванням схеми даних за правилами eXtensibleMarkupLanguage (XML). XML – схема Повідомлення із відповідним описом структури файлу та всіх його структурних елементів і атрибутів (їх найменування, формату, типу даних тощо), оприлюднюються на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (п. 5 Порядку).

Кожна графа у формі Повідомлення відповідає певному елементу XML – схеми Повідомлення. XML – схема Повідомлення також має містити опис елементів, призначених для заповнення технічної інформації, необхідної для його автоматичного прийняття, перевірки повноти заповнення, ідентифікації змін та коригувань до окремих елементів Повідомлення (п. 6 Порядку).

Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщено електронну форму Повідомлення за ідентифікатором форми J1800101.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Отже, Повідомлення подається до Державної податкової служби України в електронному вигляді за ідентифікатором форми J1800101 у форматі XML.

ГУ ДПС у Київській області

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування житловий будинок, який перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності кількох осіб?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що у період з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) – п.п. «б» пункт 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів належать, зокрема, об’єкти житлової нерухомості, розташовані на території України, які станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належали фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення.

Виходячи з вищевикладеного, у разі якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали у момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування.

При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у Декларації.

ГУ ДПС у Київській області

Розрахунок ЄВ за працівника, який працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що ст. 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3 прим. 1 Закону № 108).

Отже, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

Проте, за угодою між працівником і власником, або уповноваженим ним органом, працівникам може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день, або неповний робочий тиждень.

У такому випадку оплата праці провадиться пропорціонально відпрацьованому часу, або залежно від виробітку, тобто, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

При цьому роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.

У разі нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Нагадуємо, що:

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок – п.п.4 п.1 ст.1 Закону України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. У 2021 році це 90000,0грн. – 15 Х 6000,0 грн.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) – п.п.5 п.1 ст. 1 Закону України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. У 2021 році це 1320,0грн. – 22% Х 6000,0 грн.

ГУ ДПС у Київській області

ФОП прийнято рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року: Як визначити дохід за попередній календарний рік?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які є платниками інших податків і зборів відповідно з нормами чинного законодавства, можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Важливо! Суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може здійснити за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, ним дотримано вимоги, встановлені пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Тобто, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року, заяву до контролюючого органу слід подати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

ГУ ДПС у Київській області

Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів

ГУ ДПС у Київській області інформує, що Міністерство фінансів України наказом від 23.07.2021 р. № 417 затвердив новий Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів.

Відповідно його попередник, наказ Мінфіну від 16.01.2016 р. № 6, визнано таким, що втратив чинність.

Порядок визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів ЄСВ або повернення платникам, на яких покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (далі – Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів ЄСВ, в тому числі тих, які сплачені через єдиний рахунок.

Згідно із п. 5 Порядку повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556*;
2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Наказ від 23.07.2021 р. № 417 набирає чинності через 3 місяці з дня його офіційного опублікування. Станом на 22.09.2021 р. він ще офіційно не опублікований.

*Рахунок 3556 – відповідний небюджетний рахунок за субрахунком 3556 “Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску”, відкритий в Державній казначейській службі України.

ГУ ДПС у Київській області

З яких активів фізичних осіб не здійснюється нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що у період з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває період одноразового (спеціального) добровільного декларування, яке передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Звертаємо увагу, що перелік активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, визначено пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори, відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:
-квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
-житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями.

Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
– для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
– для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;
– для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
– для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;
– для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Отже, стосовно активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

ГУ ДПС у Київській області

На підприємстві, діяльність якого тимчасово призупинена, функцію керівника виконує власник, що з ЄВ?

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що відповідно до п. 1 част.1 ст. 4 Закону України№ 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

ЄВ нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 част.1 ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Господарським кодексом України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), у розмірі не меншому від мінімального, установленого законодавством.

Таким чином, якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄВ не нараховується.

ГУ ДПС у Київській області

Терміни та порядок реєстрації ПРРО

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 2 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317) за ідентифікатором форми J/F 1316603.

Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку СГ як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який суб’єкт господарювання присвоює такому ПРРО. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО автоматизовано обробляється фіскальним сервером, за результатами обробки ПРРО реєструється або формується відмова у його реєстрації.

СГ про результати обробки реєстраційної заяви ф.№1-ПРРО надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

– у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

– не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Зазначена інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

РО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО СГ надсилається інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

За наявності підстав для відмови у реєстрації ПРРО, фіскальний сервер формує повідомлення про відмову, із зазначенням підстав для відмови в реєстрації ПРРО.

ГУ ДПС у Київській області

Рентна плата за спецводокористування у разі оренди земельної ділянки із свердловиною для видобування підземних вод

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

– первинні водокористувачі – СГ незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також ФОП, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

– суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також ФОП, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Водокористувачами, що повністю утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, які використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах із усього обсягу використаної води.
Рентна плата обчислюється виходячи із фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування – ст.49 Водного кодексу України від 06.06.1995 №213/95-ВР.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною та здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати, він повинен отримати всі дозвільні документи, передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.

Орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Звертаємо увагу, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання – п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.

ГУ ДПС у Київській області

Коментарі